Цей рецепт мешкає у мене з початку 90-х. У радянські часи з кулінарною літературою було негусто, у 90-х вона почала з'являтися. Чоловік якось зробив сюрприз – приніс книгу "Домашнє консервування". Серед інших рецептів вишневих компотів був цей. Я закотила на пробу. Маленький син аж трясся, побачивши цей компот. За порцію його можна було вмовити сина з'їсти будь-що. Навіть манну кашу, що варив зрідка мій чоловік (з пінками і грудками, та ще ложка в ній стояла. Бррррррр!) Компот виходить досить концентрованим і готується за технологією варення-п'ятихвилинки. Якщо використовувати як напій, то треба розбавляти обов'язково. Зберігається компот у мене у вбудованій шафі. Щороку я обов'язково закриваю кілька баночок за цим рецептом. Вишню можна використовувати для тортів, пирогів, вареників, а рідина – для просочення тортів. Але щороку до тортів не доходять руки, а до пирогів - вареників не доживає вишня.)))Вихід із однієї порції видно на фото.