Сталося це дуже давно... Осіннього дощового дня прийшли ми до школи, і першим уроком мала бути ботаніка. Продзвенів дзвінок на урок, і сорок одна пара ніг тупцювала біля біологічного кабінету, але Ганна Павлівна не поспішала на урок, а прийшов завуч з звісткою про хворобу педагога, і так як була "нелітна" погода, нас залишили в біологічному кабінеті готуватися до наступного уроку. І що ж тут почалося... , наші хлопчаки просто одуріли від радості, що не буде уроку, і почали салютувати хто чим міг. Але салют тривав недовго, бо портфель упав на підставку з квітами і горщики впали на підлогу, на нещастя хлопчаків, усі горщики розбилися. Клас у нас був дружним, і ми провели збори з одним питанням у порядку - як урятувати хлопчаків від покарання! Рішення прийшло миттєво! Пустили ми шапку по рядах, у яку всі складали гроші, які отримали від батьків на обід. Винуватця відправили до магазину за горщиками, а в цей час дівчатка прибрали всі сліди "злочину". До кінця уроку квіти стояли на місці, кабінет сяяв чистотою, а ми щасливі пішли на наступний урок. Коли Олександра Павлівна вийшла на роботу, то відразу помітила нестиковку, але виявилося, що наші горщики були набагато красивішими за розбитих, і вона нас не стала лаяти. Одне було погано, що всі ми залишилися без обіду, ось це й було нашим покаранням! Цю закуску обов'язково приготую на зустріч однокласників, щоб усі згадали цей випадок. На конкурс "Вечір шкільних друзів"