Рибальська шкара - це старовинна і дуже проста страва з риби. Воно характерне для узбережжя Чорного моря – Одеси, Ялти, Балаклави, Алушти. Олександр Купрін у "Лістригонах" назвав цю страву "найвишуканішою стравою місцевих гастрономів". Вся краса його в тому, що воно готується зі свіжовиловленої риби. У мене до цієї страви особливе ніжне відношення, пов'язане з безтурботними дитячими спогадами: схід, море, рибалки, човни, тато та брат із повними відрами невеликої кефальки та ставрідки. І ще одна невіддільна від цієї страви асоціація – пісня Марка Бернеса "Шаланди, повні кефалі". Хоч я не з Одеси, а з Криму, але атмосфера цієї пісні дуже близька мені. Тато часто її співав. У дитинстві я не розуміла значення багатьох слів: биндюжники, Пересип, Молдаванка... Коли питала у тата, він казав, що дівчаткам не варто повторювати цю пісеньку, вона "блатна". А все ж таки ми, діти, часто співали її. Зараз жанр "блатної пісні" перетворився на не самий шанований мною "шансон", але ця пісня у мене завжди асоціюватиметься з чимось дуже добрим, теплим, щасливим. Зазвичай ми готуємо досить простий варіант шкури – дрібна риба, вода та цибуля. Але для конкурсу "Кулінарна гама смаків" приготуємо святковий варіант!