Езо чорбаси. Дівчина на ім'я Езо жила на початку 20 століття місті Анатолія в Туреччині. Вона славилася своєю красою. Батьки Езо без її згоди видали її заміж за молоду людину, яка була закохана в іншу жінку. Після року шлюбу без кохання дівчина повернулася додому. Через кілька років Езо вийшла вдруге заміж за далекого родича, який жив у Сирії. У дівчини не склалися стосунки зі свекрухою, і далеко від батьківщини вона дуже сумувала за рідними. І на згадку про маму Езо створила цей суп, який згодом назвали суп нареченої чи Езо чорбаси. Езо була похована в Сирії, але пізніше за домовленістю Сирії та Туреччини Езо була перепохована на своїй батьківщині. Ця історія стала легендою, на сюжет якої було знято фільм про жорстоку та нещасну долю Езо. Кожна наречена напередодні весілля готує цей суп, щоб життя було щасливим, а стосунки у шлюбі гладкими. Вирішила додати вже навздогін, доки не закрили рецепт. Дівчатка, я назвала б цей суп разовим. Зварили та з'їли – дуже смачно! Але якщо він постоїть, булгур сильно набухає, і суп стає дуже густим. Наступного дня він майже як каша. Тож про запас його готувати не слід!