Бурлацька частка – важка. Ця робота схожа на весняні справи на дачі-оранка, копка землі, посадка.. В обох випадках потрібно гарне калорійне харчування. У цьому питанні у бурлаків виробилося певне меню. В основному це перша страва - м'ясні суп або борщ. А на друге – каша. Для судновласника і купця, що супроводжував свій вантаж, кашу готували окремо. Крупу засипали в полотняний мішечок і варили в казані із супом. Каша виходила наваристою, на м'ясному бульйоні. М'ясо в їжі було обов'язково. Спробуй потягнути багатотонне судно на голодний шлунок. Але до кінця дня всі калорії витрачалися на бурлацьку лямку. Давайте пофантазуємо, якою б могла бути бурлацька, наприклад, шурпа. Кашоварити призначали наймолодшого бурлака, це було його додаткове навантаження під час нічних стоянок, коли не було попутного вітру, а при попутному йшли під вітрилом і вдень і вночі. В цей час готували на борту. Для цього робили дерев'яний ящик із землею чи піском, і вже на ньому розводили багаття. Цікавилися, що готують на судах заморських східних купців, можливо, пробували готувати їхні страви – наприклад шурпу. Тільки підлаштовуючи рецепт під себе. Заморські помідори та перець – це не для мужика. Тільки місцеві овочі та весняна зелень, що надміру росла біля мотузної стежки – молода кропива та щавель.