Моя прабабуся була найдобрішою, турботливою та простою жінкою. Жила вона в Білорусії в невеликому селі, цей чай вона нам робила щоразу, коли ми гостювали. Як вона розповідала, в часи її дитинства і молодості не було чорного чаю "зі слоном" (який вона берегла як скарб для дорогих гостей, - це звичайно витрати війни, яку вона пережила з таким трудом і страхом за своїх маленьких дітей), і вони варили цей чай. А я дуже любила цей чай за його аромат, смак та історію про її молодість, кохання та війну, звичайно ж, які вона завжди мені розповідала за чашкою цього чаю...