Коли кажуть: "Франція", то у кожного з нас виникають певні образи. Найчастіше – це червоно-білі маркізи паризьких кафе, берет, букетик пармських фіалок, меню з французького ресторану з віньєтками та атласною стрічкою, багет, що стирчить із паперового пакету. Для мене Франція – це кіно та мода. Є один фільм – трилогія «Три кольори: Синій, Білий, Червоний» (Trois Coulers: Bleu, Bialy, Rouge) 1993-1994 режисера К. Кесьлевського Назву цієї трилогії беру за основу. Отже – колір синій. Одного разу у Франції, 1891 року, стартував велосипедний супермарафон Париж – Брест – Париж. У велогонці взяли участь 400 осіб, але до фінішу дісталися менше ніж 30 учасників. Відомий і перший переможець – Шарль Террон. Довгий шлях, протяжністю 1200 кілометрів, він подолав за 71 годину 35 хвилин. Цей велопробіг називають "Велосипедною Олімпіадою", оскільки він проводиться 1 раз на 4 роки. Того ж 1891 року, на честь цієї велогонки, знаменитий кондитер Луї Дюранд, який працював на той час для будинку Лафітт, придумав знаменитий десерт – «Парі – Брест». Випікаються такі тістечка із заварного тіста у формі велосипедного колеса.