Розумію, що викладаючи цей рецепт, дуже ризикую ... І все-таки. Та-да-а-а! Смажена картопля! Це навіть не рецепт зовсім, а спосіб приготування, так би мовити, доопрацювання оригіналу. Історія, чому я удосконалила рецепт. За радянських часів, без будь-яких тефлонових покриттів, ми смажили картоплю на чавунній сковороді. І смачніша за ту картоплю - піджаристу, хрустку, з якимось особливим картопляним духом - я не їла. Всі ці сучасні антипригарні покриття на сковорідках відбивають у картоплі той аромат, який має бути. Для мене це є факт. Які я тільки сковорідки не пробувала - все не те. Поки що не придбала з нагоди великого вок від Rondell. Не реклама. Але в цьому вічі з анодованого алюмінію смажена картопля знову стала схожа на себе. Але! Якщо я заповнювала вок цілком і смажила із закритою кришкою, то не виходило хрусткої скоринки, картопля ніби відволожилася в процесі приготування. Ну так от, у процесі картопляних пошуків і з'явився цей метод. А наштовхнули на нього мене звичайні... столові котлети!