Якось у Франції була столітня війна... Мешканці одного з обложених міст області Лангедок розігріли на площі величезний котел, і кожен приніс, хто міг. Щодня в котел докладали нові шматки, і з казана їло все місто. Так мешканці протрималися до зняття облоги. Така історія виникнення страви, про яку далі йтиметься, - касулі. Ця страва стала не просто селянським рагу з бобів з м'ясом, а символом ситості та єднання. Є три варіанти касулі - за лангедокськими містами (природно, у кожному з них вважають, що їх варіант - найправильніший) - з Кастельнодарі (там використовують свинину та гусятину), з Каркассона (баранину і дичину по сезону), і з Тулузи (закладають і свинину, і качку з гусем, і з гусям, і качку). Також існує і рецепт касулі з тріскою (але він вважається другорядним). Відразу обмовлюся, блюдо це не швидке, а скоріше - капітальне. Тобто, якщо голодна сім'я стукає ложками по столу або гості дзвонять у двері, затівати касулі безглуздо. Але якщо у вас є час і настрій, то дуже раджу спробувати!