Давним-давно у німецьких селах хліб пекли в дров'яних печах, як правило, раз на тиждень. Запах тіста стояв дивовижний, і, звичайно ж, дітлахи просто не могли дочекатися, коли з печі вийняти коровай. Ще треба було чекати, коли піч німого охолоне після того, як прогорять дрова. І тоді матусі придумали з решток хлібного тіста пекти коржі, тонко розтягнувши тісто, намазавши його сметаною і посипавши цибулею та шпеком чи тим, що було під рукою. Водночас піч остигала до потрібної температури для випікання хліба. Звідси й походить назва цих коржів - від слова dünn "тонкий". У різних регіонах вони називаються Dennete, Deie, Dinnede, Dinne, Dinnele oder Dinnele. Рецепт та опис від Lerele з хлібопічки.