Часто буває, що насмажеш котлет, та багато! Усі звичайні соуси набридли. Сьогодні приготувала спеціальні котлетки! Ліричний відступ Жила-була на світі брокколі-мокколі, і будинок її був на городі, що знаходився поряд із гарним тихим озером. В озері жило багато жаб, і ось одного разу одна з них прискакала до городу, де жила броколі-мокколі і, побачивши її, проквакала: - Ти хто? - Я - броколі-мокколі. - А що ти робиш? - Не знаю, сиджу тут на качані. - Але ж ти вже дозріла. - Мало. Хочу вішу, а захочу – гуляти піду. - Ні, - сказала жаба, - якщо ти броколі-мокколі, то ти - їжа, і твоя справа - бути з'їденою. - Це я їжа? – обурено вигукнула брокколі-мокколі – ось ще! Не хочу я, щоби мене їли. Я хочу гуляти. - Ти нічого не розумієш, - спробувала обдурити її жаба, - ось я - жаба, значить мені належить стрибати і квакати. А ти - броколі-мокколі, значить тебе належить порізати в салат. - Я зараз тебе в салат поріжу, французький ти делікатес, - з загрозою промовила брокколі-моколі. І жаба, злякавшись, перестрибнула через огорожу і була така. Євген Терьохін.