Жила я в дитинстві у Замоскворіччя, у тихому московському дворику. Поруч був хлібозавод. Де вранці, з невеликого віконця, продавали смачну теплу випічку. Черга вишиковувалась, не менше, напевно, ніж до легендарного булочника Фліппова. Який славився своєю випічкою і відомий тим, що з'їв таргана, щоб урятувати свою репутацію і після цього сайки в Москві із родзинками стали випікати. Так ось з цього віконця сайки були незвичайної смакоти. Нема вже того хлібозаводу. Та й Замоскворіччя зовсім не те. Та й міста дитинства того вже немає, коли небо було блакитніше, а трава зеленіша. А саєчок хочеться, чорт забирай. Нічого я не знайшла від Філіппова, видно старий шахрай усі свої рецепти в могилу забрав. Знайшла ГОСТ, перерахувала, від цих промислових 100кг борошна))) Там подивилася, там піддивилася. У результаті вийшло дуже схоже на ті сайки з віконця. Заходьте, подивіться. Ось вона дорога пишна моя саєчка, землячка моя рідна)))