На Конкурс «Новорічний бенкет казок» Вірте, чи не вірте, а жив на білому світі стрілець, молодий молодець. Він був ні красень, ні виродок, ні рум'ян, ні блідий, ні багатий, ні бідний, ні в парші, ні в парчі, а так взагалі. Служба у стрільця риболовля та полювання. Царю дичину та риба, а йому спасибі. Цар: - Спорядайся, братику, в дорогу, та їстого нам добудь, глухаря чи куропатку, чи ішо когось. Не зможеш, кого звинувачувати, я повинен тебе страчувати. Державна справа - ти вловлюєш нитку?... Обійшов стрілець сто лісів, сто боліт, та все заздалегідь - ні куріпки, ні глухаря! Втомився, немає сечі, та й справа до ночі. Раптом бачить стоїть хатинка на курячих ніжках. Стрілець: - Загляну швидше туди, може там і їсти їжу? Баба-Яга: - Ти чаво таке похмуре, ні рум'яне, ні жваве? Ти чавою не в собі! Он і прищик на губі! Ой, розтратиш ти здоров'я в царській службі взагалі!... Захворів - то не біда! Спробуй супчик з казанка! З «мухаморами» чай зварений, все природне середовище. Не наївся - нісенітниця, у мене ще їжа! Ось пташечка в сорочці запечена під простоквашкою. Спробуй «заячий послід»! Він – ядрений! Він пройме! І куди цілющою меду, хоч до смаку і не мед. Мій обід хоч не крутий, і з нього, буває, мруть - але які виживають, ті до старості живуть!...