Піца... як багато ховається в цьому слові... Італія... Сицилія... Рим... Можна сказати, що піца стала найвідомішою стравою італійської кухні. Її прототипи з'явилися ще у давніх греків та римлян. Деякі страви вони подавали на стіл на скибках хліба. Цією їжею не гидували бідняки, а в багатих будинках у ті часи піцу не їли. На початку 20-го століття ця страва отримала загальне визнання. У наші дні справжня італійська піца є круглим тонким коржом, покритим яким-небудь сиром, помідорами або м'ясом. Начинка на тесті може бути різною. У зв'язку з тим, що рецепт «коржики для бідняків» розлетівся по всьому світу, уявлення про справжню італійську піцу сильно спотворилося. Річ у тім, кожна країна привнесла свої доповнення та особливості. Я хочу поділитися рецептом піци, насправді, без тіста! Підкладку для м'ясо-овочевого шару складають макарони. Більше не треба поратися з дріжджовим тестом! Жодних клопотів на кухні! Класичне дріжджове тісто нерідко дуже піднімається при випічці через наш невміння ідеально розкачувати його в найтонший шар. Тут такої проблеми немає! Основа буде точно такої товщини, якою ви побажаєте! Спробуйте і вам обов'язково сподобається! Від цих хвилин нікуди нам не подітися, І кожен із нас із цим почуттям знайомий. І значить, не тільки шкільне дитинство йде від нас разом з першим дзвінком. Як ялинкове свято, закінчуються казки, Як стрічки у кіно, обриваються сни. Не сподіваючись на чиїсь підказки, Ми самі вирішувати всі завдання повинні. Дзвін же над минулим, над сьогоденням, Дзвін же над тим, що зберіг, не зберіг, Дзвін же над дитинством моїм. сумним, прощальний, останній дзвінок. На конкурс "Вечір шкільних друзів".