…Все ти Царю відправив, але забув, що ми – бояри. Будь ласкавий ти, наше світло, приготуй нам обід! І Царівну Засміяну віддамо ми. Без обману! І довелося мені знову кумекати, та поголубити по засіках. І зварганив для бояр я гороховий відвар. Прибіг тут Цар Горох: "Щось слухом я раптом поганий?! Чи мені щось раптом почулося, чи кого заслати в острог?" Заспокоїв я Гороху: "Царе ти мій! Не все так погано. Для бояр і для тебе приготовлена ​​їжа!" Подивився тут Цар Горох, тільки вимовити і зміг: "А Царівну Засміяну я віддам! ​​І без турбот! Тільки ти скажи вже, як готувати так пюре?"