Кукурудза, бобові та рис були основною їжею індіанців ще з доколумбових часів. Завдяки Колумбу індіанці познайомилися ще з іншими зерновими культурами. А хліб був ще й частиною важливого ритуалу північноамериканських індіанців, що зберігся донині, який називається Пау-вау. Це Великі збори північноамериканських племен, де індіанські племена збираються у тому, щоб поспілкуватися, обговорити важливі питання, воскресити національні обряди. Іноді ці збори тривають кілька днів. Під час цих зборів індіанці харчуються споконвічно національною їжею, зокрема ритуальним хлібом «Маноміо». "Маноміо" - так мовою північно-американських індіанців називається дикий рис. Район Великих озер - батьківщина дикого або чорного рису. Процес приготування дещо тривалий, але результат того вартий. Хліб неймовірно смачний та дуже гармонійний. Дуже доречне тут використання житньої патоки, що надає особливого смаку хлібу. Колір м'якішу світло-жовтий із вкрапленнями зерен дикого рису, досить щільний, але не важкий. М'якуш дрібнопористий, еластичний.